Луганська академемічна філармонія

Історія філармонії

Статут Ворошиловградської (Луганської) обласної філармонії був затверджений Всеукраїнським комітетом у справах мистецтв при Раднаркомі УРСР 2 липня 1938 року. Першим директором філармонії став Д.І. Слащов, який займав до цього посаду директора Ворошиловградського (Луганського) парку культури і відпочинку імені Горького, а першим художнім керівником — А.Ф. Ковальський.

Спочатку філармонія не мала свого приміщення і перебувала в Театрі опери та балету (сьогодні — Республіканський Палац культури). Свою роботу вона розпочала з створення концертного бюро, в якому в серпні 1938 року налічувалося 10 концертних бригад для обслуговування районів Ворошиловградської (Луганської) області.

В кінці серпня завершився цирковий сезон, і звільнилася будівля цирку в парку імені 1 Травня, яку тимчасово зайняла філармонія. Там з 5 вересня вона відкрила свій мюзик-хол. А в жовтні 1938 року філармонія була переведена в Палац культури імені Леніна, де 18 жовтня відбулося відкриття зимового сезону. Наприкінці листопада 1938 року адміністрація філармонії розмістилася в клубі імені Пархоменка, а виступи артистів тривали в ПК імені Леніна.

Відсутність приміщення не заважала артистам радувати луганчан концертними програмами, виїжджати концертними бригадами в міста і райони аж до окупації Ворошиловграда (Луганська) в 1942 році фашистами. Діяльність філармонії була тимчасово припинена і відновилася відразу після звільнення міста в лютому 1943 року.

Втомлені від бомбардувань, окупації і самої війни луганчани хотіли звичайного мирного життя, тому вечорами вони поспішали в будівлю Текстільзбуту на вулиці Леніна, де влаштовувалися танці під рояль, а також на виступи комсомольсько-молодіжного ансамблю, який був організований 3 травня 1943 року. 19 травня 1943 року ансамбль вже виїхав на свої перші гастролі в сільськогосподарські райони Луганщини.

У травні 1944 року виконавчий комітет Ворошиловградської обласного ради депутатів трудящих прийняв рішення «Про відновлення Ворошиловградської обласної філармонії», згідно з постановою виконкому філармонія значилася як філія Української Республіканської філармонії. До її складу вливалися театр естради та комсомольсько-молодіжний ансамбль пісні і танцю. Були затверджені наступні художні одиниці: симфонічний ансамбль, ансамбль пісні і танцю, ансамбль бандуристів, театральний джаз м. Кадиївка, група солістів філармонійного плану.

Директором філармонії був призначений С. Муратов, а художнім керівником став С. Ратнер, який очолював симфонічний ансамбль. У цей період почалася активна концертно-просвітницька робота. Протягом першого повоєнного концертного сезону у виконанні симфонічного ансамблю прозвучали твори Л. Бетховена, Ф. Мендельсона, Й. Штрауса, твори віденських класиків, французьких композиторів і старовинних майстрів, твори українських авторів.

Ансамбль пісні і танцю налічував 75 ​​кращих співаків, танцюристів і музикантів краю, які включили до свого репертуару пісні, написані в роки Великої Вітчизняної війни, твори про відродження Донбасу, його людей.
У 1945 році з ініціативи першого секретаря обласного комітету компартії України А. Гайового в місті був створений симфонічний оркестр. Серед перших учасників оркестру високопрофесійні музиканти: І. Моїсеєв (концертмейстер, перша скрипка), М. Ткаченко (скрипка), М. Цукерман (скрипка), В. Антушевський (валторна), В. Бакланов (флейта), І. Глузман (кларнет ), а також фронтовики, які змінили зброю на музичні інструменти: М. Міщенко (тромбон), А. Крівосенко (труба), Н. Чередниченко (альт), С. Єгін (скрипка), І. Мінасенко (скрипка). Диригентом оркестру став С. Ратнер.

У 1940-1950-ті роки саме у філармонії були закладені основні традиції музичного просвітництва Луганської області: проводилися цикли лекцій-концертів, ряд тематичних програм для школярів, учнів середніх і вищих навчальних закладів, заводських гуртожитків і сільських клубів. У цей період симфонічний оркестр філармонії став провідним колективом області, а концертний зал філармонії центром музичної роботи області. Луганчани вперше побачили відомих на весь Радянський Союз музикантів: Б. Гольдштейна, Д. Ойстраха, Ю. Ситковецького, Л. Когана, Е. Гілельса, Г. Гінзбурга, Р. Глієра та багатьох інших.

Період 1960-1980 років ознаменувався появою справжніх зірок, які засвітилися на небосхилі музичного мистецтва Луганщини, України і всього Радянського Союзу. До яскравих представників цього періоду відносяться народний артист СРСР Юрій Богатиков; заслужений артист України Петро Шаповалов; народна артистка України Джульєтта Якубович та народна артистка України Галина Мурзай, що дарували своє мистецтво зі сцени філармонії протягом 30 років; народний артист України Володимир Калашников, який близько 30 років радував своєю творчістю цінителів художнього слова, які відвідували концерти у філармонії. Близько 40 років розділяв любов до музики зі своїми шанувальниками народний артист України Володимир Савченко. Майже 40 років служила вокальному мистецтву у філармонії народна артистка України Віра Андріяненко. Акомпаніатор від Бога, заслужений артист України Лев Ставицький працював у філармонії 47 років. Тридцять років афіші філармонії прикрашало ім’я народного артиста України Володимира Самарцева. А заслужений діяч мистецтв України Віктор Фалалєєв на чолі колективу «Київська Русь» і сьогодні запрошує справжніх цінителів гарної музики на зустрічі в філармонію Луганська.

Саме 1960-80-і роки називають «золотим періодом» в історії філармонії. На її сцені здійснюються найсміливіші і на той час єдині в СРСР проекти — постановки опер всесвітньо відомих композиторів, таких як Дж. Верді («Травіата»), Дж. Россіні («Севільський цирульник»), П.І. Чайковський («Іоланта») та інших. Ворошиловградська (на той момент) філармонія була не тільки центром духовного життя регіону, а й однією з провідних концертних організацій величезної країни.

Наступні 15 років були не менш багатими на події. Так, в 1985 році в залі філармонії був встановлений тоді єдиний в Україні орган німецької фірми «Олександр Шуке». Цей орган спеціально призначений для такого залу. Надзвичайно якісні регістри, механіка, внутрішній устрій, звуковий результат завжди викликав захоплення гастролерів-органістів. Але його берегинею і головною солісткою по праву вважають заслужену артистку України Анну Мокрову, яка грає на цьому інструменті з 1986 року.

Один з основних творчих цехів філармонії, музичний лекторій, увійшов у цей період яскравою плеядою майбутніх «заслужених» — заслужені діячі мистецтв України Євгенія Михальова та Юрій Калашников, заслужені артистки України Людмила Колесникова, Людмила Манасян і Анна Мокрова, яка, крім сольної діяльності в якості органістки, стала автором багатьох тематичних програм як лектор-музикознавець.

У 1980-і роки починає активно розвиватися естрадний напрямок. В цей час в філармонії працювали такі колективи, як рок-групи «Пласт» і «Грані», ВІА «Alma mater» (надалі був перейменований в «Роси»), театр пісні «Привіт». Але найяскравішою подією цього періоду стала поява в 1982 році на сцені нашої філармонії артиста естради Валерія Леонтьєва. Саме в Луганську популярний співак кількох поколінь стартував до сходження на естрадний олімп. Валерій Леонтьєв першим з артистів Луганська став створювати програми, використовуючи всі виразні засоби режисури, синтез світлових ефектів, роботу танцювальної групи, мізансцени, пластичні рішення кожного номера, яскраві костюми.

Всеосяжна просвітницька діяльність музичного лекторію, успішні виступи і визнання на державному рівні симфонічного оркестру, надання артистам звань «народний» і «заслужений», робота дитячої філармонії «Ровесник» — все це успіхи Луганської обласної філармонії в 1980-1990-і роки.

Потім настав затяжний період капітального ремонту будівлі філармонії. Більше 10 років колективи і солісти були позбавлені умов для репетицій і концертного залу. Але просвітницька та концертна діяльність, як і раніше, велися на високому рівні. Музичний лекторій, симфонічний оркестр, ансамбль «Київська Русь» не переставали радувати своєю творчістю цінителів справжнього мистецтва.

У 2000 році, завдяки діяльності запрошеного головного диригента з Австрії Курта Шміда, почався новий етап розвитку симфонічного оркестру. Прекрасний кларнетист, педагог, що успішно займається композицією і аранжуванням, маестро помітно розширив репертуар колективу і карту його гастрольної діяльності. К. Шмід відкрив оркестру дорогу в Європу, і наші музиканти почали активно гастролювати не тільки по містах України, а й далеко за її межами. Оркестр виступав у Золотій залі Відня — «Мьюзікферайне» — з Дев’ятоюсимфонією Л. Бетховена, на міжнародному фестивалі в Спалетті, присвяченому творчості Дж. Менотті, міжнародному фестивалі слов’янської музики в Швейцарії. У 2006 році симфонічний оркестр був удостоєний звання академічного.

У 2008 році завершилася реконструкція будівлі філармонії, і перед луганчанами і гостями нашого краю відкрилися двері нової, сучасної концертної організації. Луганська обласна філармонія почала наступний етап свого творчого шляху на чолі з новим директором Вірою Гецій. Розуміючи основну просвітницьку місію філармонії, керівник, перш за все, звернула увагу на затребуваність кожного колективу у слухача-глядача, провела аналіз глядацьких симпатій та інтересів, що сприяло зміцненню творчої позиції існуючих колективів. Крім того, з ініціативи В. Гецій в 2011 році в філармонії з’явився ансамбль естрадної і джазової музики «Сомво» (керівник — Олексій Лісіцин), а в 2013-му — балет «Flame Dance» (тепер — ансамбль танцю «Рондо», художній керівник — заслужений діяч мистецтв ЛНР Оксана Фареннікова).

У 2008 році з розряду аккомпанирующих колективів до розряду самостійних концертних ансамблів перейшов камерно-інструментальний ансамбль «Київська Русь», завдяки талановитому і багаторічному художньому керівництву заслуженого діяча мистецтв України, кавалера ордена «За заслуги» Віктора Фалалеєва. В активі ансамблю — близько 80 концертних програм, присвячених державним, професійним святам, пам’ятним датам, видатним діячам культури і мистецтв.

З 2008 року кількість прем’єрних програм протягом концертного сезону доходить до сотні, і всі вони затребувані глядачами.

Знаменним етапом у літописі філармонії став обпалений війною 2014 рік. Початок року ознаменувався спільним проектом з Великим театром Росії і фондом «Таланти світу». Три баритона, лауреати міжнародних конкурсів Д. Гвініанідзе, С. Плюснин, Ю. Зальцман у супроводі академічного симфонічного оркестру філармонії представили луганчанам оперні фрагменти, романси та арії з репертуару М. Магомаєва. До кінця сезону, незважаючи на тривожну весну, філармонія не припиняла своєї діяльності, запрошуючи на тематичні програми і концерти. А міжсезоння було коротким …

В умовах бойових дій, блокади артисти філармонії продовжували служити мистецтву, а їх виступи в блокадному Луганську дарували надію на швидке повернення до мирного життя. І вже у вересні філармонія відкрила свій черговий концертний сезон, незважаючи на відсутність у місті світла і дефіцит води. Артисти виступали прямо на вулицях, в парках і скверах, вперто спростовуючи відомий афоризм про гармати і музи. Музи не мовчали.

Наказом Міністерства культури Луганської Народної Республіки від 17 грудня 2015 року Луганській філармонії було присвоєно статус «Академічна».

В даний час філармонія — це славетні і зовсім молоді колективи і солісти, що вже встигли завоювати визнання публіки, в тому числі і далеко за межами Луганської Народної Республіки. Шанувальникам мистецтва добре відома творчість академічного симфонічного оркестру, камерно-інструментального ансамблю «Київська Русь», заслуженої артистки України, органістки Анни Мокрової, ансамблю пісні і танцю «Роздолля», ансамблю танцю «Рондо», ансамблю естрадної і джазової музики «Комбо», вокально-естрадного ансамблю «Сфорцандо». Голоси наших солістів-вокалістів — заслуженого артиста Інгушетії Руслана Буханцева, заслуженої артистки ЛНР Юлії Скороход та заслуженого артиста ЛНР Сергія Чуйкова — знають і люблять як на Луганщині, так і в Росії, Донецької Народної Республіці.

І сьогодні Луганська академічна філармонія є духовним центром, де художні традиції, сформовані на грунті високої професійної майстерності ряду талановитих поколінь, з успіхом продовжуються і доповнюються новим поколінням талановитих і визнаних артистів.

Злагоджений творчий колектив єдиної професійної концертної організації Луганської Народної Республіки постійно вдосконалюється і радує шанувальників справжнього мистецтва новими цікавими програмами.

НАШІ ПАРТНЕРИ